Січень 2016 року – Більшість вимушених переселенців в Україні стикаються не лише з фінансовими труднощами та з проблемами адаптації до нового середовища; багато з них також страждають від упередженого ставлення з боку місцевих мешканців і кажуть, що виключеність з суспільного життя їх дуже пригнічує. 

У Мелітополі, коли про такі негаразди стало відомо в результаті опитування, проведеного однією з місцевих громадських організацій, аби зарадити цій проблемі міська влада вирішила відновити діяльність шести дитячих і молодіжних клубів, розташованих у багатоквартирних будинках різних районів міста. На сьогодні у Мелітополі мешкають 4500 внутрішніх переселенців, з них 1200 дітей.

Традиційно ці дитячі та молодіжні центри були основою тієї культури позашкільних заходів, що існувала в Україні, та пропонували юному поколінню цілу низку можливостей для занять спортом, малюванням, танцями, вивчення іноземних мов, а також доступ до мережі Інтернет.  Вони дозволяли школярам проводити післяшкільний час у безпеці, а також були майданчиком для спілкування між їхніми батьками. Втім, у останні роки брак бюджетних коштів суттєво знизив здатність цих клубів обслуговувати потреби школярів, які постійно розвиваються. 

Бюро ініціатив перехідного періоду, яке працює у складі USAID, нині надає підтримку сім'ям вимушених переселенців у цих громадах, та дає змогу всім мешканцям відповідних районів брати участь у діяльності дитячих і молодіжних клубів. 

Восени 2015 року шість клубів, які працюють під орудою міської ради Мелітополя, отримали довгоочікувану допомогу у вигляді сучасного мультимедійного обладнання, спортивних знарядь, матеріалів для художньої творчості, меблів, а також маршрутизатори для підключення до Інтернету.  Відбулися зміни і у програмах діяльності клубів, що дозволять їм залучити більшу кількість дітей і підлітків, а також сприяти формуванню почуття єдиної громади, що об’єднує як корінних, так і нових мешканців.     

За три місяці від того часу, як клуби почали отримувати допомогу USAID, до 740 місцевих дітей і підлітків, які брали участь у їхній діяльності, долучилися у середньому 30 юних переселенців віком від 6 до 16 років.   

«Нові меблі, спортивне обладнання та матеріали для художньої творчості дозволяють нам залучити до діяльності клубу більше дітей», - зауважує керівник клубу «Червона гвоздика» Лілія Галяніна. «Це дуже важливо, тому що дехто з батьків не має достатньо коштів для того, щоб забезпечити своїм дітям участь у позашкільних заходах. Тепер вони отримали цю можливість завдяки дитячим клубам».  

Відгуки з боку батьків свідчать про те, що як кількість, так і якість позашкільних заходів, що їх пропонують усі шість клубів, суттєво зросли – як і кількість дітей і підлітків, що беруть у них участь. Батьки вдячні за те, що їхні діти можуть безплатно відвідувати ці позашкільні заняття, і самі використовують ці можливості для налагодження нових контактів. Доступ до цієї спільноти дозволяє вимушеним переселенцям і малозабезпеченим сім'ям вирішувати спільні проблеми, підтримувати одне одного, а також сприяє соціальній інтеграції.   

Клуби також пропонують можливості для працевлаштування – оскільки тепер мають більше ресурсів, розширюють програми своєї діяльності та залучають до неї більше учасників.

LINKS